13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих

Більшість із нас часто не цінує дар бачити. Ми навіть не здогадуємось, як складно живеться людям, які втратили зір. Адже головним джерелом інформації про навколишній світ є наші очі. Бібліотека Заводського району (вул.  Автобусна, 9) пропонує замислитись над проблемами людей з порушеннями зору.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 300 мільйонів людей в світі страждає від порушень зору, з них майже 40 мільйонів незрячі. Щорічно кількість сліпих зростає на 1-2 млн. осіб, адже що п’ять секунд втрачає зір один дорослий, а кожну хвилину – 1 дитина.

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї - відомий педагог, який першим заснував декілька шкіл і підприємств для сліпих. Саме він вперше продемонстрував свій метод навчання сліпих, за допомогою придуманого ним шрифту «унціал». Йому ж належала і  ідея створення книг для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу рельєфного шрифту Луї Брайлем.  І саме в цей день, за рішенням ВООЗ, відзначається День незрячих.

Заплющіть очі, відчуйте світ на дотик…звук…запах… Спробуйте знайти дорогу до сусідньої кімнати, будинку. Важко? І страшно… опинитися у суцільному мороці без жодного орієнтира. Герої представлених книг повністю або частково втрачають зір. Часто їх охоплює сум і страх. І все ж вони вчаться давати собі раду і жити.

Ентоні Дорр, «Все те незриме світло»

Зворушлива розповідь про сліпу французьку дівчинку Марі-Лор та сором’язливого німецького хлопчика Вернера, які намагаються вижити й врятувати близьких, коли навкруги вирує страшна Друга світова війна. Це вражаюча книга про дружбу і зраду, сирітство і батьківську любов та турботу. Книга про випробування та надію на те, що світло переможе навіть найглибшу темряву.

Автор працював над твором десять років та  отримав за нього Пулітцерівську премію у 2015 році.

Жозе Сарамаго, «Сліпота»

 Історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело. Саме репліками цієї жінки читачам відкривається весь той жах, який з'явився внаслідок несподіваних раптових втрат зору. Після прочитання цієї книги, за визнанням численних читачів, хочеться дивитися на світ широко відкритими очима і просто — жити. Тому що нічого важливішого за це й бути не може.

В 2008 році «Сліпоту» було екранізовано бразильським режисером Фернанду Мейреллесом. Стрічка відкривала 61-й Каннський кінофестиваль. Фільм жанрово відносять до трилерів.

Хорхе Луїс Борхес, «Сім вечорів»

 Сім розповідей про дослідження цінностей і сенсів. Одна з лекцій, представлена в книзі, називається «Сліпота». В ній автор аналізує свою сліпоту і життя з нею, адже сам втратив зір, як і його батько. Ця обставина цілком змінила його життя. Тим не менше, Борхес не полишив свою письменницьку, викладацьку і дослідницьку діяльність.

За свою творчість був неодноразово номінований на Нобелівську премію. Отримав численні нагороди, такі як Єрусалимська премія, спеціальна премія імені Едгара По, премія Бальзана за філологію, мовознавство та літературну критику, Всесвітня премія Чіно дель Дука та премія Сервантеса. За його творами знято понад тридцять фільмів.