28 липня щорічно в Україні відзначається День Хрещення Київської Русі – України, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, одного із засновників і покровителів нашої державності.
Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Це – символ неподільності Українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри. Це - символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці – Києва.
Історики називають кілька причин, які спонукали князя Володимира Великого хрестити Русь. Головною з них стало бажання київського князя об’єднати слов’янські землі, щоб зміцнити державу. Він розумів, що для цього потрібна єдина релігія. Разом з тим, прийняття християнства як вчення, як ідеологічної системи, як релігії було закономірним для розвитку суспільства того часу, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби.
Бібліотека для дорослого населення №12 (вул.Шевченка, 138, Шевченківський район) пропонує до свята підбірку книг, в яких розкривається тематика цієї історичної події.
Духопельников В. «Володимир Великий».
Ніхто із перших київських князів не залишив по собі такої пам’яті, як Володимир Великий. Про нього і часи його правління на Русі, коли держава досягла вершини своєї могутності, народ складав балади, розповіді та пісні. Володимир хрестив Русь і, таким чином, встановив зв´язок із Візантією, яка була на той момент центром європейської культури і освіти.
Духопельников В. «Хрещення Русі».
988 рік став знаменним в історії Русі. Цього року великий київський князь Володимир Святославович, якого пізніше назвали Великим і Святим, хрестив киян. Цей рік поклав початок подальшому і всеосяжному процесу християнізації. Володимир, вводячи християнство, зміцнював міжнародні зв’язки Держави, яка, як рівноправний партнер, увійшла до числа християнських держав Європи. З цього часу Русь починає черпати багату спадщину Стародавньої Еллади й цивілізацій Сходу.
Духопельников В. «Ярослав Мудрий».
Князь Ярослав (978-1054 р.р.) продовжив головну справу життя свого батька, Володимира Великого, – «збирання» давньоруських земель. Він відновив єдність Київської Русі, зміцнив державний апарат, заклав основи судової системи та провів культурні перетворення. Саме при ньому остаточно утвердилося християнство, інтенсивно розвивалася освіта й книжність, здійснювалася грандіозна розбудова Києва як столичного міста. Київська Русь стала найбільшою державою Європи. Все це дає історикам підставу стверджувати, що під час правління Ярослава (1019-1054 р.р.), прозваного Мудрим, – це час найвищого розквіту Київської Русі.
Дмитро Степовик «Історія Української ікони Х-ХХ століть».
У книзі розкриваються особливості розвитку української ікони від хрещення Київської Русі до кінця ХХ століття. Дається періодизація історії ікономалювання, характеризуються стилі й специфічні риси української ікони, які відрізняють її від творів інших ікономалярських національних шкіл, аналізуються осередки та школи ікономалювання. Значна увага приділяється продовженню національних ікономалярських традицій у діаспорі. Книга буде цікавою для мистецтвознавців та всіх, хто цікавиться розвитком української духовної традиції.
«Святий Київ / Holy Kyiv». Фотоальбом.
«Мов на небі висить святий Київ наш великий» – так говорив Тарас Шевченко. Київ... Древній, сивочолий i, водночас, дивовижно юний i сучасний. Мiсто з пiвторатисячолiтньою історією, яке пережило немало лихоліть, немало злетів i падінь, але вистояло завдяки нездоланній вiрi в добро, у високу духовність українського народу. Кожного, хто знайомиться з Києвом, вражають його численні святині й iсторичнi пам'ятки. Серед них – собор Святої Софiї, Києво-Печерська лавра, Успенський собор, Михайлiвський Золотоверхий собор, Кирилiвська та Андрiївська церкви тощо. Неповторний образ «стольного града» Києва постає зi сторінок фотоальбому «Святий Київ».
Для ознайомлення з цією та іншою літературою, чекаємо всіх у бібліотеці.