Цікава розповідь про казкових українських супергероїв від дитячої школи мистецтв №4
Впевнено крокуючи в рамках творчого проєкту «UA:стиль», дитяча школа мистецтв №4 підготувала сьогодні для вас цікаву розповідь про… казкових українських супергероїв!
Як відомо, кожен поетичний епос — це значною мірою творче обличчя народу, вияв давності і зрілості його духовного життя, ознака того важливого етапу розвитку, який називають самосвідомістю, розумінням свого місця в світовій історії.
Земну кулю населяють люди багатьох національностей. Кожен народ, кожна нація має своєрідний і неповторний характер, своє національне обличчя, систему поглядів та уявлень, свою творчість. Тому постає питання: що відрізняє національне обличчя одного народу від іншого? Що впливає на формування своєрідних і неповторних рис, якими кожна нація вирізняється з-поміж інших?
Казка (байка) – один із найпопулярніших видів усної народної словесності. Незалежно від того, чи це герой казкового чи неказкового епосу, основна їх мета — прославити геройські подвиги народних захисників. Казковий епос як частина усної народної прози є великим пластом української словесності. «Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія». (В. Гнатюк - український етнограф і фольклорист, лінгвіст, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадський діяч).
Найбільшу групу казкового народного епосу становлять чарівні (героїчні) казки. Значна їх частина носить виразний історичний характер. Їх головні герої, такі як Кирило Кожум'яка
Покотигорошко, мабуть, перший герой, який спадає на думку, коли йде мова про супергероїв в українському казковому епосі. Герой однойменної української народної казки, хлопчик Іван надзвичайної сили, який народився від горошини та визволив своїх братів і сестру з полону змія. На своєму шляху він бореться з різними труднощами, зустрічає багато міфічних істот, його зраджують деякі "друзі", але врешті-решт він знаходить своє кохання та стає царем.
"Покотигорошко" - праобраз українського героя, переможця над злом. Його риси характеру актуальні й сьогодні: стійкість, кмітливість, вірність, сімейні цінності та найголовніше - неземна сила. Подібна казка існує також у білорусів і в росіян. І досі багато фольклористів не можуть визначитись — чи це давня легенда часів Київської Русі, що існувала насправді, чи вигадана народом казка про доблесного богатиря. До речі, вислів "за Царя Гороха" пов'язаний з цим казковим сюжетом: мовляв, був собі богатир, котрий став царем і правив справедливо, та було це так давно, що ніхто вже й не згадає.
Також автентичні українські герої – Івасик-Телесик, хлопчик, що втік від змія на крилах лебедя. А ще цікавий персонаж – Видимо-Невидимо: невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловіку провчити жорстокого пана.
Українські "аватари" (слово "аватар" означає втілення божества в різних подобах) - відображають різні риси та прояви одного божества, і в українських казках теж є дуже схожі істоти. Їх важко злічити: це такі персонажі, як Вернидуб, Вернигора, Пийвода, Холод, тощо. Усіх їх об’єднує спільна риса: вони, фактично, здатні виконувати лише одну специфічну функцію, яка потрібна головному герою, аби подолати якісь перешкоди. Функції ці можуть бути які завгодно: від здатності поглинути будь-яку кількість рідини (як у Пийводи) до вміння грати на музичних інструментах так, що ніхто не може припинити танцювати (Музика). Але ці персонажі реалізують свої надздібності не заради себе, а заради головного супергероя: тобто фактично вони є його "руками й ногами" – аватарами.
Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як України так і світу. Козаки дивували та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї. Однак козаки були не просто вояками. Однією з важливих переваг козаків, окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності були хитрість та неабияка кмітливість.
Дитяча аудиторія із захопленням дивилась мультфільми, коли козаки у футбол грали, як наречених визволяли чи, навіть, як зустрічали інопланетян.
Їх імена – Тур, Грай та Око. Тур – це найбільший, Грай – високий спритний, і Око – найменший, який скрізь метушився, бігав, діставав, проникав та розвідував. Козаки були добрими героями, які боролися проти злих персонажів. Напрочуд простий зміст навчав дітей допомагати один одному, бути згуртованими та цінувати дружбу.
Над ідеєю створення сучасного національного героя свого часу задумався відомий музикант Олександр "Фоззі" Сидоренко, учасник гурту ТНМК.
"Так склалася наша історія, що загальнонаціонального геройського епосу в українців немає, він складається з різних шматочків. Тому якийсь датчик вирішив, що непогано було б написати пісню про супергероя, який об'єднав би в собі всі очікування", – розповів Фоззі в одному з інтерв'ю.
Гупало Василь – простий мовчазний чоловік, який любить малювати, грає на кобзі та їздить на байку. Але він має надзвичайну силу, яку йому доводиться інколи використовувати для боротьби зі злом. Тоді пензель Василя перетворюється в могутню булаву, а сам він збільшується в розмірах.
Автори хотіли показати, що героєм може стати кожен, варто лише вірити в свої сили і в те, що "добро завжди закохає зло".
