Чому люди танцюють? Розповість дитяча школа мистецтв №4

Поділитись

Щороку 29 квітня по всьому світу відзначається Міжнародний день танцю (International Dance Day). День особливий для всіх, хто живе у ритмі танцю. Цього дня весь танцюючий світ відзначатиме своє професійне свято - театри опери і балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю та інші, як професійні, так і самодіяльні артисти. Форми ж святкування вельми різноманітні — від традиційних концертів і виступів до танцювальних флешмобів і незвичайних уявлень.

Чому люди танцюють? Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Танець має такий самий вік, як і перша людина, що виражала свої почуття радості або суму ритмічними рухами 25 000 років тому. Танець надихається ритмом життя, що пульсує в людині та у Всесвіті. Танець — один із найперших видів мистецтва в історії цивілізації. Він з’явився задовго до того, як люди стали наносити малюнки на стінах печер. З його допомогою просили милості у богів, а в наступні часи передавали свої почуття одне до одного. Його підносили до небес класики в своїх творіннях. Так нехай же цей напрям мистецтва і надалі пробуджує відповідні настрої нашої душі.

Ця дата обрана невипадково. Свято, присвячене всім стилям танцю, почали відзначати з 1982 року за ініціативою Міжнародної ради танцю (International Dance Council, CID) ЮНЕСКО.

29 квітня 1727 року народився Жан Жорж Новер, великий французький балетмейстер, учень балетмейстера Л. Дюпре, реформатор і теоретик хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн» у Лондоні. Його внесок у розвиток танцю неоціненний. Завдяки цьому майстру танець став самодостатнім видом мистецтва, справжнім дійством, мистецьким шедевром.

Новер розробив принципи героїчного балету і балету-трагедії. У 1759 вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де Новер обгрунтував принципи балету-п'єси, які втілюються засобами дієвої пантоміми і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника.

За задумом засновників, головна ідея цього свята — об'єднання всіх напрямків танцю, як єдиної форми мистецтва, а сам День танцю — це привід для її вшанування, а ще — її здатності долати всі політичні, культурні та етнічні межі, можливості об'єднувати людей в ім'я дружби і миру, дозволяючи їм говорити однією мовою — мовою танцю.

Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів та режисерів театру і кіно.

Сьогодні  існують і розвиваються безліч напрямків хореографії, серед яких кожен може обрати той, що приваблює і надихає.

Серж Лифар, Марина Березовська, Денис Матвієнко, Григорій Чапкіс, Гурт KAZAKY, Сергій Полунін, Олексій Литвинов,  Раду Віталійович Поклітару, Олександр Лещенко, Ганна Аркадіївна Дорош, Катерина Кухар - це тільки невелика кількість імен   українських сучасних танцівників та хореографів, які підкорили світ своєю майстерністю та прославилися за кордоном.

Як багато всього нового, сучасного, але  необхідно розуміти, що усі новаторства фундаментально пов’язані з традиціями. Усі нові танцювальні течії у тій чи іншій мірі поєднують у собі хореографічний спадок різних часів і народів.

Український танець є надбанням світового хореографічного мистецтва і водночас - національною гордістю українського народу. «Народна хореографія -  німа поезія, зрима пісня, що містить у собі частину народної душі, емоційний літопис народу, який самобутньо і яскраво розповідає про історію пережитих почуттів та подій» (видатний хореограф І. О. Мойсеєв).

Невичерпна скарбниця народного танцю зберігає багато безцінних перлин. У них - творча фантазія, образність народного мислення, виразність та пластичність форми, глибина почуттів. Серед танців інших народів український танець вирізняється своїм неповторним колоритом самобутньої лексики, пластичних інтонацій, структурної та композиційній побудови, тематики та образного змісту, оригінальної манери виконання тощо.

Митцем, якому блискуче вдалося розв’язати крайнощі різних підходів до сценічного танцювального мистецтва, став талановитий балетмейстер, учень В. М. Верховинця Павло Вірський. Талант балетмейстера повною мірою розкрився у роботі з Державним заслуженим ансамблем танцю УРСР, заснованим у 1937 році, і якому згодом було присвоєно ім’я митця. Цей колектив гідно представляв нашу державу у багатьох країнах світу, на визначних міжнародних фестивалях та форумах і нині є провідним хореографічним ансамблем України, де працюють найталановитіші виконавці народного танцю та отримують високопрофесійну хореографічну підготовку майбутні зірки народно-танцювального мистецтва.

Великим досягненням української хореографії стало також те, що народні професійні й аматорські хореографічні колективи набули поширення по всій території нашої держави. Серед кращих з них - Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю, заслужений Буковинський ансамбль пісні і танцю, заслужений ансамбль пісні і танцю «Дарничанка», Державний заслужений академічний народний хор ім. Г. Верьовки, Волинський народний державний хор, Закарпатський заслужений народний хор, заслужені самодіяльні ансамблі танцю «Галичина», «Ятрань», «Дніпро», «Юність Закарпаття», «Полісянка», «Колос», народні самодіяльні ансамблі танцю «Волинянка», «Прикарпаття»; народний аматорський ансамбль танцю «Любисток», дитячі ансамблі народного танцю «Радість», «Пролісок», «Волиняночка» і багато-багато інших.

Процес розвитку українського народно-сценічного танцю триває. Швидкий плин життя змінює коло художніх образів, зміст і тематику хореографічних постановок, позначається на засобах художньої виразності танцю. Проте, потенційні творчі можливості цього жанру воістину невичерпні. Виявити їх і творчо використати у своїй діяльності, збагативши тим самим національне танцювальне мистецтво, належить майбутнім поколінням хореографів.

Колорит та яскравість українського танцю передають сучасні українські митці за допомогою пензлю та фарби.

Учні та викладачі відділення образотворчого мистецтва ДШМ №4 Катирєва Надія Костянтинівна, Давленко Даніела (1 клас),  Нефьодова Аліса (1 клас) та Філь Арина (2 клас) також приєдналися до  вітань  з Міжнародним днем танцю.

 

Запорізька дитяча школа мистецтв №4 щиро вітає всіх, хто не уявляє свого життя без танцю, хто йде по життю, танцюючи, хто не може втриматися, коли чує музичний ритм, і, не маючи змоги протистояти покликові душі, робить невимушені па. Танцюйте, виражайте себе, показуйте в танці всю свою сутність, живіть в ритмі танцю!

Відгуки 0

Залиште свій відгук