До Дня українського козацтва бібліотека Вознесенівського району пропонує знайомство з циклом книжок письменника Олега Говди

До Дня українського козацтва, бібліотека по проспекту Соборному, 173 (Вознесенівський район) пропонує знайомство з циклом книжок про пригоди чубатих розбишак від письменника Олега Говди. Автор також відомий під псевдонімом Степан Кулик.

Його перу належать пригодницько - фантастичні оповідання, новели та більше півтора десятка романів. У 2001 році письменник став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» з романом «Кінь Перуна», а 2010 року - лауреатом конкурсу «Гоголь-фентезі».

У своїй творчості Олег Говда дотримується принципу, висловленого ще Вольтером, що всі жанри мистецтва гарні, крім нудного, а нудьга - не жанр, тому його тексти сповнені цікавих пригод та авантюр. Якщо ж хтось, за словами автора, знайде в них мораль чи настанову – може скористатися. Вони там опинилися суто випадково!

«Кінь Перуна» події роману відбуваються в 1241 році, під час нападу монголів Батия-хана на Русь і зокрема – на Галич. Але це не переказ відомих подій: автор не обмежується історичними особами, а виводить на сцену фантастичних персонажів — вовкулаків, домовика, відьму, Давніх Богів. Нежить і нечисть з давніх-давен живуть поруч з людьми й допомагають або шкодять їм. Ну а боги, як їм і належить, змагаються за володіння світом і людськими душами. Не цураючись нічого.

А ще фабула роману оригінально переплітається з повістю Івана Франка «Захар Беркут», бо одним із персонажів є не хто інший, як Захар. Молодий парубок, що подався за наукою в скит, але зустрів у дорозі богиню Морену і… став її учнем.

У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві –  пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка.  Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він –  у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці...

Роман «Пливе човен - води повен» - продовження фантастичної історії про пригоди  студента політехніки – Петра, який  став козацьким новиком. Він жив у третьому тисячолітті - а опинився в середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі й цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак?

Цикл «Тричі не вмирати» – «Спадок», «Наречена» і «Побратими. Роздоріжжя».

 «Спадок»

Тарас неочікувано для себе стає відьмаком-характерником. А разом з отриманою силою валиться на нього ціла гора клопотів. Бо опиняється козак не поміж двох вогнів, а в самісінькому вирі. Єзуїти Лойоли, бусурмани, таємна служба Івана Грозного… ба навіть сам Сатана — усі хочуть отримати від Тараса якусь чудодійну реліквію. А він ні сном ні духом… Може, батько знає. Але той уже півроку як загинув чи пропав безвісти. От і роби, що хочеш. Вірніше — що можеш. Аби вислизнути з пастки, залишитися живим і таємницю розгадати.

«Наречена»

Хотіли допомогти, а вийшло, як завжди... Не передав би архістратиг Михаїл козакам свій стяг, може, й Сатана не послав би на землю чорта Босоркуна,  щоб реліквію ту здобути. Але не так легко у запорожців відібрати те, що їм самим треба. Отож така веремія затіялася, що вже й не зрозуміти, хто за ким женеться і від кого тікає. І з кожним днем та вервиця лише більшає. Молодий козак-характерник, чарівник-недоучка, перевертень з таємного розшуку Івана IV, татарська шаманка... Ну, і звичайно ж, чорт Босоркун... Кому пощастить, хто першим знайде Тимофія Куницю і штандарт архістратига, якщо старий козак наче крізь землю провалився?

«Побратим. Роздоріжжя»

Добре вигадав чорт Босоркун. Якщо не вдається отримати реліквію хитрощами чи силою, то чому би не спробувати обміняти її на щось інше? А чим найдужче дорожить козак, опріч віри та волі? Звісно ж — життям коханої. Одного не врахував біс: не сам Тарас на світі, має вірних товаришів. І ті зроблять усе, аби чортячим планам не судилося здійснитися. Та й старий Куниця не сидить на місці… і вже потайки на Січ дістався. А там своє вирує, запорожці в похід лаштуються. Куди йти? На Москву чи в Крим? Тільки від новообраного кошового залежить. І від його порадника, котрому не аби хто — сам Сатана дружбу пропонує…

Олег Говда особистість досить загадкова й на теренах Інтернету інформація про нього майже відсутня. Тож, відвідавши бібліотеку по проспекту Соборному, 173 (Вознесенівський район) маєте гарну нагоду ознайомитися з його книжками. Ласкаво просимо!