В українському національному календарі 22 січня займає одне з ключових місць. Так, 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки.
21 січня 1919 року, в місті Хуст, на закарпатських народних зборах було прийнято рішення про возз’єднання Закарпаття з Великою Україною.
А вже 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві було проголошено Акт возз’єднання (злуки) українських земель в єдину Україну. Стверджувалося об’єднання Української народної республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), які виникли на уламках Російської і Австро-Угорської імперій.
У День соборності головною традицією є створення “живого ланцюга”.
Перший “ланцюг” українці створили 21 січня 1990 року. Це була одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій. Від 500 тисяч до трьох мільйонів українців узялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Так вперше з дня проголошення Акта Злуки 1919 року між Українською Народною Республікою та Західно-Українською Народною Республікою у сучасній історії України було відзначено День Соборності, який згодом став державним святом.
А слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його - означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу!