Краєзнавче дослідження до Дня Незалежності України від бібліотеки Шевченківського району (вул.Чарівна,143)

24 серпня відзначатиметься 30 річниця Незалежності України. Цьогоріч гаслом святкування є вислів «Ти у мене єдина», а символом свята – квітка. Образ квітки символізує державу, що розквітає та розвивається. Саме для Запорізької області було підготовлено квітку малинового кольору, на пелюстках якої зображений козак та булава.

Упродовж багатьох століть українці боролися за здобуття незалежності, пройшли через зради, війни та голодомори. Здобувши таку омріяну свободу й державність. Вже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави.

Бібліотека Шевченківського району (вул. Чарівна, 143) з нагоди відзначення 30 річниці Незалежності України запрошує Вас поринути у події, які відбувалися на Запоріжжі в часи відродження української державності на початку 20-го сторіччя.

За останні 10 років шаленої популярності набув новий вид стріт-арту – мурали. На будівлі Запорізького академічного обласного театру ляльок створено військово-патріотичний  мурал єдності поколінь.

На муралі зображено трьох захисників України. Перший – це збірний образ українського козака, другий – полковник армії Української Народної Республіки (УНР) Петро Болбочан, третій – боєць сучасної української армії, який протистоїть російській агресії.

Петро Болбочан – видатний український воєначальник. Увійшов в історію як один з найкращих полководців УНР. За часів Директорії командував Запорізьким корпусом на сході України. У лютому 1918-го брав участь у звільненні Олександрівська від більшовицьких частин. Одночасно із групою    П. Болбочана до міста увійшли січові стрільці під командуванням Вільгельма фон Габсбурга.

Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбурґ-Лотаринзький походив із відомого австрійського імператорського роду Габсбурґів. З одного боку він прямий нащадок київської княгині Ольги та Великих князів Київських з роду Рюриковичів, а з іншого – Гедиміновичів.

В Україні ерцгерцога знали як Василя Вишиваного. Він прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України. У 1921 році Василь Вишиваний був головою управи Українського національного вільного козацького товариства та заснував газету «Соборна Україна». У роки Другої світової війни відмовився співпрацювати з фашистською окупаційною владою й перебував на обліку в гестапо як неблагонадійний. Помер у серпні 1948 року в Лук’янівській тюрмі, куди його за сфабрикованими звинуваченнями запроторив сталінський режим.

17 квітня 1918 р. на пропозицію міської управи Олександрівська, на площі Пушкінській відбувся спільний парад Запорізького корпусу Петра Болбочана та Українських січових стрільців під загальною командою Василя Вишиваного. 

На мітингу біля Народного дому Василь Вишиваний закликав містян перейменувати стару площу Пушкінську у площу Свободи. Назва площі збереглася донині, як і будівля Народного дому.

Хочеться, щоб, відзначаючи День Незалежності, запоріжці добрим словом згадали  тих, хто віддав життя у боротьбі за його наближення. Серед видатних постатей  української історії й Василь Вишиваний, який освятив назву однієї з найстаріших площ міста Запоріжжя –  Майдану Волі!

Шановні читачі! Запрошуємо вас до бібліотек міста. Нам завжди є що вам запропонувати.