Літературна мандрівка до 100-річчя від дня народження українського письменника Пилипа Бабанського від бібліотеки Хортицького району (вул.Воронезька,30)
30 жовтня виповнюється 100 років від дня народження українського письменника, журналіста, учасника Другої світової війни Пилипа Дмитровича Бабанського (1921–1994).
Пилип Дмитрович - автор книг для дітей, збірок дитячих оповідань, казок, повістей. Твори П.Д. Бабанського морального спрямування, присвячені темам війни, післявоєнного життя. Писав також байки в прозі, художні нариси.
Народився він З0 жовтня 1921 року у с. Дудниковому Полтавського району у селянській родині. Хлопчиком пережив голод 1933-го року, пам'ятав про ці страшні події усе життя. Навчався у Степанівській середній школі, гарно писав твори, редагував шкільну стінну газету. Мрія стати військовим привела юнака до Одеського артилерійського училища, його він закінчив напередодні війни.
Дев'ятнадцятирічний лейтенант з перших днів війни на фронті: командир взводу, батареї, заступник начальника розвідки артилерійського підрозділу дивізії Резерву Головного Командування.
Пилип Дмитрович брав участь у визволенні Смоленська, білоруських міст і сіл, Кенігсберга. На 1-му Прибалтійському фронті під станцією Приєкуле (Латвія) в лютому 1945 року був тяжко поранений. Довго лікувався і у 23 роки був демобілізований за інвалідністю. До речі, враження воєнних років відтворені письменником у повістях "А живим жити", "З днем народження, "Щастя прийшло навесні", збірці оповідань "На крутому повороті".
Доля вивела колишнього фронтовика на журналістську стежку. Пилип Дмитрович проходить дворічний курс журналістики у Києві, згодом закінчує Вищі літературні курси у Москві. Майже два десятиліття Бабанський працював у редакції газети "Зоря Полтавщини". Він був доброзичливим, щирим до своїх старших і молодших колег, принциповим щодо висвітлення тих чи інших питань.
Твори Пилипа Дмитровича — добрі, з гумором, в яких юні герої зростають, мужніють, набираються розуму. Оповідання письменника зустрічаємо у читанках, хрестоматіях для учнів.
Олександр Ковінька відзначав Бабанського, як "чудесно талановитого новеліста, повістяра", але для декількох поколінь він все ж залишається, насамперед, дитячим письменником, казкарем, добрим і веселим.
