Мандрівка «Стежками творців слов’янської писемності та мови» від бібліотеки для дорослого населення №17

24 травня разом з усіма іншими слов’янськими народами ми відзначали День слов’янської писемності й культури.

Бібліотека для дорослого населення №17 (вул.Дудикіна,19-А, Дніпровський район) запрошує у мандрівку «Стежками письменства…».

Відзначається це свято з 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів та проповідників християнства, творців слов'янської азбуки, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, перших перекладачів та проповідників християнства, творців слов'янської азбуки.

Перший історик давньої слов'янської писемності Чорноризець Храбр, болгарський книжник, учений-чернець, який жив у X столітті, у книзі «Про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.

Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.

І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт. Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Дані про систематичне вживання глаголиці в Україні на жаль, відсутні, однак вона вже була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Ця слов'янська азбука вживалася упродовж сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі й часі розширює функціонування мови, адже вона жива, з розвитком суспільства збагачується новими словами, знаками.

Сьогодні, у  ХХІ столітті, в повсякденному спілкуванні дуже важливо зберегти чистоту і культуру мови, вдосконалювати вже набуте. Адже любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами  народів.   (С. Тельнюк)

У бібліотеці ми запропонуємо вам книги, які допоможуть перевірити свої знання та навички культури мовлення, або відкрити для себе щось нове.

Тож до зустрічі після карантину!