Огляд літератури від бібліотеки Дніпровського району (вул.Академіка Александрова,11)

Червень, мабуть, найсмачніший місяць, фруктово-ягідна пора. Можна ласувати полуницею та жимолостю, вишнею та черешнею. А на підході вже малина з ожиною, яблука та абрикоси! Бібліотека Дніпровського району (вул. Академіка Александрова,11) запрошує всіх на ягідно-фруктовий коктейль, аби насолодитися сповна літніми дарунками: сонцем, стиглими плодами та яскравими фарбами:

«Черешні з коньяком», Ніка Нікалео

Черешні з коньяком — незвичний десерт, на смак як саме життя — м’ясисте, насичено-солодке, гірке і хмільне. Ним іноді любить ласувати героїня цього роману й оповідачка Олена, журналістка глянцевого видання, яка веде колонку психологічних порад. Її, здавалося б, цілком впорядковане життя береться тріщинами: рубрику закривають і наполягають, аби вона переформатовувалася під побажання спонсора; у довколажурналістських справах постійно підсовують якісь пропозиції, що передбачають угоду з власною совістю; чоловік нею не цікавиться, а якось ще й потрапляє на очі в найромантичнішій кав’ярні міста із букетом орхідей.

«Вишня і я», Олексій Чупа

Ярчик і не підозрює, що найважливішою людиною у його житті стане маленька дівчинка, яку він випадково зустрів у крамниці. Спочатку трохи сторожко і боязко, а чимдалі — тим легше і невимушеніше вони повністю змінюють життя одне одного. Вишня дізнається, а Ярчик по-новому відкриває для себе, якою важкою і водночас потрібною ношею є відповідальність, що таке справжня турбота і наскільки цінним є здобути чиюсь беззастережну довіру.

«Яблуко в тайстрі», Валерія Чорней

Чарівне червонобоке яблуко ховає у собі всі таємниці гуцульського Всесвіту. Але де його відшукати? Цим питанням змалечку переймається юна гуцулка Клеверик, онука мудрої знахарки-травниці Пелагії та донька відомого на увесь світ різьбяра Георгія. Дивна, медитативна, магічна, ця книга ніби ввібрала у себе душу Гуцульщини. Вона чарує не стільки сюжетом, скільки особливим поетичним настроєм, живою атмосферою казкових Карпат. А мудрість юної Клеверик спонукає раз по раз діставати це яблуко з тайстри (торбини), цебто гортати сторінки та намагатися розгадати гуцульські загадки.

«Шипшинове намисто», Ірина Савка

Ця збірка новел і справді схожа на пригорщу стиглих ягід шипшини, червоних, як кров і любов. Але не поспішайте кривитися на банальну риму! Бо ці справді у чомусь типові історії водночас такі ж небанальні, як і саме життя, сповнене пристрастей і страждань. Сюжети, довкола яких виростають ці новели, однаковим чином можуть бути як повністю вигаданими, так і повністю документальними: важка, кривава, хаотична історія нашої країни писала їх десятками. Зраджене і збережене у круговерті життя, загублене і віднайдене, істинне і те, що ним лише прикидалося, — кохання як рушійна сила життя присутнє у багатьох новелах авторки. Воно й ламає, і зцілює. А потім іноді ламає знову. Ягідки-оповідки торкаються глибокої родинної пам’яті, пробуджують сімейні спогади, які належать навіть не тобі, а комусь із твоїх предків.

Отже, не баріться – літо промайне швидко! Завітайте на смачне та пряне, можливо, навіть трохи гіркувате частування!