Новини

Пам’ятка «Дитячі поради батькам» від бібліотеки для дорослого населення №3

Бібліотека для дорослого населення №3 (вул.Василя Сергієнка, 11, Хортицький район) презентує пам’ятку-пораду, призначену всім батькам.

Напередодні Міжнародного дня захисту дітей ми хочемо нагадати про найголовнішу роль батьків в житті дитини, про те, що дитина – це особистість, яку треба поважати.

Шановні батьки! Батько і мати в очах дитини повинні мати авторитет. Дійсний авторитет ґрунтується на вашій цивільній діяльності, на вашому цивільному почутті, на вашому знанні життя дитини, на вашій допомозі йому і на вашій відповідальності за його виховання.

Любов батьків потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне – будувати виховання на любові.

У вихованні дитини відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє наших дітей було прекрасними.

Подивіться на себе очами своєї дитини.

Я – Дитина:

Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов.
Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі.
Не застосовуйте до мене силу. Це привчайте мене до думки, що з позиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете їх виконати. Я можу втратити довіру до Вас.
Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме.
Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите зі мною віч-на-віч.
Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини.
Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов.
Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою.
Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок.

Не карайте мене за невдачі, сама невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки.

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу, не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших.
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую «забагато, задовго, зачасто».
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина.
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.
Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували.
Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.
Не порівнюйте мене з іншими. Я маю право бути іншим, і я єдиний такий на всій землі, неповторний.
Ніколи не обзивайте мене. Це боляче ранить, здається, що я найгірший на світі і мені ні для чого робити щось хороше. Тоді руйнуються всі мої надії, і я не вірю в себе.
Знайдіть час і вислухайте мене. Інколи мені дуже хочеться розповісти про себе і про мої проблеми.
Даруйте мені щодня хоча б півгодини часу свого життя, і хай ці півгодини належатимуть лише мені: ні про кого і ні про що не думайте в цей час, окрім мене. Цим ви заповните мій емоційний вакуум, і я буду твердо впевнений у тому, що ви мене любите і я вам потрібний.