Привітання з Міжнародним днем культури від бібліотеки для дорослого населення №14

Якось Блаженніший Любомир Гузар сказав: «У житті людини дуже важливими є почуття правди і добра. Культура доповнює ці два елементи ще поняттям краси». Згадаймо, що слово «культура» в перекладі із санскриту означає «шанування світла».

15 квітня щороку  у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день культури (World Day of Culture). Свято запроваджено на честь прийняття 15 квітня 1935 року міжнародної угоди «Про охорону художніх та наукових установ та історичних пам’яток», відомої в міжнародно-правовій практиці як Пакт Реріха. Відзначимо, що на підтримку ідеї Миколи Реріха виступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс і багато інших відомих людей того часу. День культури підкреслює важливість всіх сфер діяльності культурного світу і виражає прагнення до пізнання прекрасного, до ідеалу і самовдосконалення.

З ініціативою відзначати дату підписання Пакту як Міжнародний день культури виступила в 1998 році Міжнародна ліга захисту культури, заснована за два роки до цього Міжнародним центром Реріхів.

У Міжнародний день культури в багатьох країнах проходять різноманітні святкові заходи, піднімають Прапор Миру та вітають усіх працівників культури з їх святом. І кожна країна пишається своїми культурними досягненнями і їх впливом на світову культуру.

З гордістю нагадаємо світу і ми, що:

- Україна – це історична і культурна скарбниця, в якій розміщено більше 125 тисяч історичних, археологічних пам’яток, прикладів мистецтва, безліч музеїв, що зберігають понад 10 мільйонів експонатів, 14 тисяч пам’яток архітектури, понад 1000 об’єктів паркового мистецтва, 46 історичних культурних заповідників. Деякі об’єкти мають світове значення. Так, до переліку світового культурного надбання ЮНЕСКО внесено близько 200 пам’яток архітектури, з них: Софія Київська; Печерська Лавра; центр міста Львова тощо;

- у місті Ржищів споруджено пам’ятник не події, не діячеві, а культурі - Трипільській культурі, що стала джерелом впливу для всього світу. Пам’ятник має форму бінокля (подібні форми характерні для кераміки трипільців), у який наступники дивляться крізь минуле у майбутнє, згадуючи найвизначніші культурні сторінки своєї історії;

- французький король Генріх Перший одружився з донькою Ярослава Мудрого Анною, яка, на відміну від найвищих васалів його величності, вміла писати і мала настільки широкий кругозір, що Папа Римський Микола ІІ і його наступник Григорій VІІ писали до неї листи, сповнені поваги і пієтету;

- Анна Ярославна ввела у повсякденне життя французького двору користування виделкою під час їжі та примусила дотримуватися правил особистої гігієни – митися щотижня. Вона привезла з собою з Києва кириличне Євангеліє, що стало реліквією французьких королів, і аж до кінця 18-го століття вони присягали на вірність саме на Євангелії доньки Ярослава Мудрого;

- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль;

- українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. В основі композиції  Summertime – арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі – лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошиця;

- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень – це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells;

- Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур. Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні і порівняв Катерину Білокур з відомою всьому світові художницею Серафін Луіс;

- Людвиг ван Бетховен присвятив дві симфонії №5 і №6 українцеві – сину останнього українського гетьмана Андрію Розумовському. Прекрасний дипломат і щедра людина, Андрій Кирилович Розумовський був меценатом Бетховена. Майже все життя він прожив у Відні, де познайомився з композитором і з яким його поєднувала міцна чоловіча дружба.

Бібліотека для дорослого населення №14 (вул.Полякова,5, Шевченківський район) вітає всіх працівників закладів культури!

Шануймо світло!