Про головних самітників у світовій літературі розповість бібліотека Шевченківського району (вул. Полякова,5)

Карантинні заходи через епідемію коронавірусу  вимагають обмеження у спілкуванні. Краще сидіти вдома,  уникати  великих компаній  і публічних  заходів.  Але для багатьох це велике випробування, бо їх товариська натура звикла до дружнього кола, до постійного  руху і життєвих вражень.  

Насправді ж для того, аби відчувати себе щасливим,  треба не так вже й багато: затишну домівку, найрідніших людей поряд,  хоча б якийсь фінансовий мінімум для життя і цікава справа.  Деяких  талановитих людей саме такий спосіб життя зробив знаменитими письменниками. Їх називають  головними самітниками у світовій літературі. Так хто у нас так полюбляв самотність і карантин, беззаперечно,  переніс би  без зусиль?

Джером Селінджер, американський письменник, автор єдиного роману «Ловець у житі» -  найкращої  книги  про юність і свободу, яку коли-небудь написали. За статистикою, до сих пір щороку продається 250 000 екземплярів цієї книги.

Автор помер зовсім недавно, у 2010 році,  і був  йому 91 рік. У 1965 році із власної волі Селінджер перестав друкуватися й далі писав для себе, у стіл. Останні 50 років свого життя прожив разом із сім’єю в маєтку в лісі в Нью-Гемпширі, рідко виходив на вулицю й не давав інтерв’ю. Але  життя його від  того не стало нудним: він дотримувався основ дзен-буддизму, практикував йогу, захоплювався діанетикою, макробіотикою й акупунктурою. Ніколи не користувався соцмережами.

Інший відлюдник Мілан Кундера— один  з найпопулярніших авторів другої половини XX століття, який написав зворушливі романи «Вальс на прощання» і «Нестерпна легкість буття». Він один з найпродуктивніших сучасних авторів, у бібліографії якого 10 романів, чотири п’єси, збірки новел і десятки есеїв. У 70-ті Мілана Кундеру  позбавили чехословацького громадянства — звинуватили в революційних діях і зраді комуністичної партії, а 1981 року письменник переїхав до Парижа й отримав французьке громадянство.

Зараз  Мілан Кундера живе в Парижі разом зі своєю дружиною Вірою, їздить до Чехії інкогніто й багато років видається в одному й тому ж французькому видавництві. У рідкісних інтерв’ю, датованих ще 80-ми роками, письменник зізнається: у нього насичене інтелектуальне життя, поруч його родина,   а публічність справжньому письменникові ні до чого.  Для всього світу  нині  91-річний  Мілан Кундера був і залишається затятим  відлюдником, про життя якого середньостатистичний читач мало що знає.

Одному з головних пустельників у світовій літературі   Патрику Зюскінду, автору всесвітньовідомого роману  «Парфумер»   виповнився 71 рік. Він  також успішний драматург і сценарист. На початку 2000-х  років один німецький журналіст навіть вирішив дізнатися, чи не є письменник фантомом, так мало про нього знали.

У підсумку в процесі розслідування з’ясувалося, що Зюскінд все-таки існує, у нього є дружина й син. Він усамітнено живе в Німеччині й майже не дає інтерв’ю, а рідкісні його фото, які можна знайти в інтернеті, зроблені понад 30 років тому.

Американська письменниця Гарпер Лі увійшла в літературу як автор  «найкращого американського роману століття» -  «Вбити пересмішника». У рік, коли роман вийшов вперше, їй було 34 роки. Вона проживе до 89 років і помре у 2015  повною самітницею. Харпер Лі ніколи не з’являлася на публічних заходах і нагородженнях, інтерв’ю давала вкрай рідко і взагалі вважала, що «краще бути мовчазною, ніж дурною».

Всі  перелічені письменники добровільно обрали усамітнений  спосіб життя.

Бібліотека на по вулиці Полякова,5 (Шевченківський район)  запрошує  перечитати  твори великих відлюдників і  запевняє, що власну  карантинну  усамітненість можна використати для  розкриття своїх талантів. Спробуйте! Бажаємо успіху!