Про своїх читачів радо розповідає бібліотека для дорослого населення №14

Поділитись

1957 рік, Київ, першотравнева демонстрація йде Хрещатиком. У перших рядах від Печерського району – дуже гарні дівчата в українських костюмах. Це студентки київського інституту легкої промисловості, юні й веселі, заквітчані у віночки та яскраві стрічки. Одна зі студенток – красуня на ім’я Ольга особливо привертає увагу фотографів, що знімають демонстрацію. Правда, вона цього не помічає. А через кілька днів у кількох місцях Києва, зокрема при вході до універмагу «Україна», з величезних плакатів (зараз би назвали бікбордів) городянам посміхалася Оля. Довгий час плакати з усміхненим обличчям Олі прикрашали столицю України.

Рік 2020-й. Тільки зараз абсолютно випадково ми дізнаємося, що наша шановна пані Ольга, що все життя є читачкою бібліотеки для дорослого населення №14 (вул. Полякова, 5  Шевченківський район), була колись рекламним обличчям великого міста. Ніколи вона не обмовилася про свою юність. Завадила скромність. Та не тільки бібліотека не знала цікаві факти з життя своєї читачки. Її донька також навіть не здогадувалася про маму – фотомодель 50-х. Добре, що ця світлина з далеких п’ятдесятих збереглася.

Дочка пані Ольги – наша улюблена читачка і голова читацької ради Людмила Олександрівна Гармаш. Мама передала їй любов до українського слова і української культури. Удвох вони із задоволенням читають твори наших вітчизняних авторів та слідкують за появою нових імен в українському літературному саду. Пані Людмила не просто читає в нашій бібліотеці, вона пише чудові вірші і є активною учасницею всіх наших бібліотечних подій. А ще вона любить робити подарунки бібліотеці і бібліотекарям. Близько 100 найновіших книги сучасних українських письменників подарувала Людмила Олександрівна бібліотеці.

От і вчора ми отримали від неї та її подруги з Києва і доброго друга бібліотеки Вікторії Бієнко три книги талановитої сучасної письменниці Марини Гримич – «Клавка», «Second life» та «Падре Балтазар на прізвисько Тойво». Ми дуже вдячні і пані Людмилі, і пані Вікторії за чудовий подарунок. Адже наші читачі дуже цікавляться творчістю Марини Гримич. А про подаровані книги ми поговоримо вже у наступному дописі.

Часом ми навіть не уявляємо, які незвичайні люди наші читачі, які у них цікаві життєві історії, що вражають. І дуже добре, що бібліотекарів будуть завжди чекати подібні відкриття. Нам залишається лише пишатися своїми читачами!

Відгуки 0

Залиште свій відгук