Сяючої всім посмішки бажає бібілотека для дорослого населення №14

Поділитись

«Люблю зубних лікарів за їх любов до мистецтва, за широкий горизонт, за ідейну терпимість. Люблю, грішна людина, дзижчання бормашини – цієї бідної земної сестри аероплана…» – чи багато знайдеться людей, хто настільки закоханий у стоматологів? Мабуть, не дуже, окрім Осипа Мандельштама, бо це його слова. Але, якщо розібратися, то ми і справді маємо любити стоматологів, бо від них залежить і наша привабливість, і наша якість життя. 25 липня у нас є нагода подякувати зубному лікарю за його старання.

Зокрема, зубному техніку, бо у цей день весь світ відзначає його неофіційне свято. Це порівняно молоде свято виникло на початку 2000-х років. Так співпало, що переважно саме в цей день багато молодих фахівців, після закінчення медичних навчальних закладів, коледжів та багатомісячної ординатури заступають на своє перше офіційне робоче місце в якості повноправного дипломованого фахівця.

На даний момент зубний технік – окрема професія в сучасній стоматології.

На відміну від стоматологів, зубний технік дуже рідко зустрічається з пацієнтами, тому що ця професія переважно є чисто технічна. Її нерідко порівнюють з професіями годинникаря або ювеліра. Приміром, у Німеччині, за даними проекту DilovaMova.com, зубні техніки вже віднесені не до медпрацівників, а до фахівців точної механіки, і зустріч з пацієнтом у цілому їм необхідна лише для більш точної корекції замовлення.

У своїй роботі вони використовують знання, досягнення та напрацювання в галузі хімії, фізики, математики, анатомії, комп’ютерного 3-D моделювання і навіть слюсарну і фрезерну справу та мистецтво гравіювання.

Кажуть, що зубні лікарі – люди веселі і винахідливі, вміють не тільки робити зуби здоровими та красивими. Деякі навіть книги пишуть.

Зовсім недавно наш читач привіз зі Львова і подарував бібліотеці чудову книгу «Як я став Заблоцьким. Пригоди стоматолога у червонім метелику». Її автор – львівський лікар-стоматолог Ярослав Заблоцький, що має мережу клінік по Україні. Як він розповідає, книга з’явилася випадково. Спочатку певний час Ярослав друкував невеликі оповідання з життя своїх лікарів та пацієнтів на Фейсбуці. Виявилося, що ці оповіді знайшли багато шанувальників, які вимагали все нових і нових розповідей, а потім запропонували зібрати все в одну книгу.

Вони і назву придумали, і запропонували назвати опубліковані розповіді пригодами. Так з’явилася книга «Як я став Заблоцьким. Пригоди стоматолога у червонім метелику». Сам автор вважає, що його книга менше всього розповідає про роботу лікарів. Він вважає, що це роздуми над тим, чому нам всім так мало вдається, хоча для досягнень ніяких перепон немає. Але ті, хто вже познайомилися з книгою, дещо іншої думки. Вони вважають, що таку книгу слід обов’язково покласти у кожній клініці, щоб люди розуміли, як лікують зуби, як їх вставляють і взагалі, як роблять нашу посмішку білосніжною і чарівною.

156 оповідань про роботу стоматологічної клініки доведуть нам, що навіть у найсерйозніших випадках, пов’язаних з хворобами зубів, талановитий зубний технік зможе зробити вас впевненим у собі. У книзі є чому повчитися, є над чим посміхнутися і є над чим задуматися.

Бібліотека для дорослого населення №14 (вул.Полякова,5, Шевченківський район) приєднується до привітань на адресу таких чудових лікарів і бажає їм вагомих професійних успіхів. Бібліотекарі впевнені, що зможуть допомогти своїм читачам подолати хвилювання перед зустріччю з тим, хто зробить їх неперевершеними.

Відгуки 0

Залиште свій відгук