Новини

«Сімейний бюджет і діти». Закладка для батьків від бібліотеки для дорослого населення №3

Бібліотека для дорослого населення №3 (вул.Василя Сергієнка,11, Хортицький район) пропонує закладку-пораду для батьків «Сімейний бюджет і діти».

При всій нестабільності і складності сучасного життя економічні проблеми сім’ї не повинні опинитися поза полем зору дітей.

У свідомості дитини слід формувати уявлення про економіку сім’ї як сфери розумного господарювання, яке вимагає зусиль усіх, хто живе в рідному домі. А це означає, що і сама дитина грає не останню «скрипку» в економіці сім’ї.

Як провести дитину від звичної ролі безтурботного споживача до свідомого споживання, а потім – до створення предметів споживання?

Закони сімейної економіки

Перший закон: доходи і витрати повинні бути збалансованими і, якщо можливо, містити елементи прибутку, економії.

Другий закон: планування, облік, контроль і організованість – головні складові сімейного бюджету, які тісно пов’язані між собою. Планування має охоплювати витрати за чотирма основними напрямами: харчування, одяг та взуття, господарські товари для дому та сім’ї, забезпечення дозвілля і відпочинку. Іноді передбачають кишенькові витрати для кожного члена сім’ї.

Облік – єдиний спосіб виховання самодисципліни у витрачанні коштів.

Третій закон: бюджет створюють усі члени сім’ї, усі його планують і реалізують. Не можна ділити функції так: ти заробляєш, я витрачаю. Чоловік і дружина порівно повинні витрачати гроші, але робити це треба за планом. Здійснювати його краще на рік, а починати – на його початку. Заплановані витрати слід ділити на декілька частин. Найкраще – на три:

поточні, або періодично повторювані (харчування, житло, транспорт…);
одноразові;
фонд на придбання речей тривалого користування (меблі, холодильник, одяг…).

Трудові доручення дітей

Більшість дорослих вважає господарсько-побутову працю настільки примітивною, що цьому не варто навчатися. Однак те, що є простим для дорослих, виглядає досить складним для дітей, особливо молодшого і середнього віку. Наприклад, прибирання квартири, догляд за одягом, приготування обіду вимагають і певних знань, і практичного досвіду. Необхідно привчати дітей до контролю та обліку своєї діяльності. Для того, щоб виховати відповідальність, розважливість, діловитість, необхідно навчити бачити прорахунки, помилки, недоліки.

Дуже важливо:

організація трудової діяльності (контроль і облік своєї діяльності) – трудові доручення;
раціональне використання часу;
економічне використання ресурсів: води, електроенергії і т. д.

Виховання у дитини працьовитості, ощадливості, ініціативи, завзятості, доброти і чуйності – необхідні сходинки підготовки до майбутньої ролі сім’янина.

Як показати дитині складові сімейного бюджету?

Дорослі дуже часто відсторонюють дітей від участі в економічному житті сім’ї, вважаючи, що не варто забивати голову дитини грошовими проблемами. А потім самі дивуються: він нічого не знає, нічого не цінує, як він буде самостійно жити? Відсутність досвіду в розподілі сімейних доходів і витрат, непричетність до реалізації сімейного бюджету призводить до того, що у де кого з молоді з’являється тенденція завищувати власні знання про підготовленість до життя.

При складанні бюджету необхідно враховувати усі доходи, в тому числі пенсії, стипендії, допомоги на дітей. Після цього можна приступити до планування витрат. Врахуємо, насамперед, витрати, що відбуваються щомісяця і не залежні від нас. Нехай кожен член сім’ї на своєму листку напише перелік ваших витрат та їх величину. Ці записи покажуть, наскільки члени сім’ї обізнані про величину платежів. Для дітей подібні розрахунки – хороша школа сімейної економіки.

Раціональне ведення сімейного бюджету є необхідною умовою сімейного благополуччя.

Складаючи бюджет, ми прагнемо, щоб дитина навчилася:

усвідомлювати реальну вартість грошей; розуміти, що не все, чого хочеться, можна купити відразу, а все, до чого йдеш послідовно – досяжне;
розрізняти основні та другорядні потреби сім’ї;
з’ясувати, як, зменшити або збільшити поточні витрати;
розуміти, що потреби дитини, як і потреби всіх членів сім’ї, задовольняються в певному порядку;
піклуватися про потреби сім’ї і бути впевненим, що сім’я про нього піклується.