Зараз ми всі сидимо вдома і з посмішкою зізнаємся один одному, що часто сидимо на кухні. Вільного часу трохи більше ніж зазвичай, і у справжніх господинь на кухні весь час щось кипить і печеться. Смачно поїсти любить безліч людей. Берегти фігуру важко, коли аромати розносяться по всій оселі.
Але якщо душа і тіло вимагають чогось здорового та цікавого, книга Ігоря Лильо «Львівська кухня» саме для вас!
Працівники бібліотеки для дорослого населення №7 (вул.Тополіна,35, Комунарський район) вже очікують на читача, який візьме книгу і завдяки її рецептами приготує нову смачну страву.
Отже книга Ігоря Лильо «Львівська кухня» буде цікава всім!
Чи знаєте ви, яка була улюблена страва Івана Франка або які львівські солодощі найбільше вабили в дитинстві Станіслава Лема?
Побувати на Львівщині і не скуштувати традиційних для цього краю страв – неможливо, як зрештою, і в кожній мандрівці. Та чи завжди відомо гурманам, які смакують той чи інший місцевий делікатес, хто насолоджувався таким же смаколиком кілька століть тому або хто його автор? Про це знають лише одиниці.
І таким знавцем є історик, викладач Львівського національного університету Ігор Лильо, який дослідив особливості львівської кухні і поділився ними в однойменній книзі.
Ось декілька цікавих фактів з книги:
Здивуєтесь, але австрійський цісар Франц Йосиф І мав за улюблену страву товсті млинці, які називали кайзершмаррн. Цісар п`ять разів відвідував Львів і напевно, його частували тут кайзершмаррном. Ця страва була вигадана спеціально для імператора і стала одним із його улюблених сніданків. Її неодмінним складником були вимочені в коньяку родзинки. А подавався млинець порваним на шматки. Цісар любив запивати страву меланжем – кавою із великою кількістю збитих вершків. Рецепт кайзершмаррна зберігся.
Всесвітньо відомий класик української літератури Іван Франко, як і більшість представників тогочасної творчої еліти, майже жив у львівських кав`ярях. Чимось подібні до міні-бібліотек, вони були місцем, де завжди можна було знайти свіжу європейську пресу та почути останні новини, а улюбленою стравою була засипана капуста. Цей рецепт теж зберігся.
Хто з львів`ян не знає Палацу Бандінеллі. Як і інші італійці, він приніс у Львів не лише свої, як тепер кажуть, бізнес-проекти, а й улюблені страви. І однією з них, була лазанья. Ця страва одна з небагатьох, яку галицька кухня запозичила із італійської. Щоправда, у дещо відкоригованому варіанті і під назвою “лазанки”.
А об`єднуючою ланкою між Львовом і далеким Китаєм став Генерал Ло – лікар-єврей Яків Розенфельд. Що спільного мають китайська та львівська кулінарії? Їх об`єднує… «вареникоманія». Наші вареники та китайські вонтони дуже схожі за складом і частково за виглядом. Щоправда, вонтони мають різноманітну форму. Наш рецепт цього смаколика, який дасть фору будь-яким фігурним китайським аналогам, це вареники кохання у вигляді серця. Вони нагадують серця не тільки за формою, але й за кольором, бо при їх приготуванні використовують буряковий сік.
На сторінках книги безліч смакоти!
Не втрачайте зв’язок з книгою, не втрачайте зв’язок з бібліотекою – яка дуже чекає на зустріч з вами!
