Тематичний огляд літератури про Чорнобильську катастрофу від бібліотеки Шевченківського району (вул. Чарівна, 121)

Майже щороку в українських та закордонних видавництвах виходять книги про Чорнобильську трагедію. Художні видання про катастрофу наповнені переживаннями та тужливими спогадами про минуле.

Жодні трагедії не минають безслідно. Вони впливають на наше життя незалежно, чи ми були їх свідками. Знати та розуміти наслідки Чорнобильської трагедії надзвичайно важливо.

Відстань, якої потребує література на осмислення подій, завжди різна, як і стильова тональність, яку письменники обирають для опису певної події.

Бібліотека Шевченківського району (вул. Чарівна, 121) пропонує тематичний перегляд метою якого є розкриття наслідків Чорнобильської екологічної катастрофи для всього людства через художню тканину літературних творів, які перевертають світогляд і змушують переосмислити цінність людського життя, людських вчинків та їх наслідків.

Всі охочі можуть ознайомитися з літературою за даною тематикою, відкрити для себе художні новинки й переглянути твори, що вже стали класикою.

Олександр Єсаулов «Мамо, а що це було?»   

Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії.

Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу. Ось про ці перші, найстрашніші після аварії дні і розповідає  нам автор.

 Франк Тилье «Атомка»

Тіло паризького журналіста знайдено на кухні його будинку. До того ж зникла журналістка, яка працювала разом з ним. Комісар Шарко і Люсі Еннебель включаються в розслідування цієї складної справи, раз у раз переміщаючись з Парижа в Гренобль, з психіатричної клініки в загублений монастир або в секретний науковий центр, розташований в Лос-Аламосі. Врешті-решт вони розуміють, що всі сліди ведуть... в мертве українське місто поруч з застиглим атомним реактором.

Володимир Яворівський «Марія з полином наприкінці століття»

В романі Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» трагедія Чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Ця історія гірка і болюча настільки, наскільки може бути гірким друковане слово. Осягнути все, що написано в «Марії з полином наприкінці століття» розумом неможливо, тільки серцем. Ця книга – для всіх без виключення. Для молодших читачів – щоб знати, що насправді тоді сталось, для старших – щоб дізнатись нарешті правду і переоцінити все те, що їм роками нав’язували.

Емманюель Лепаж, «Одна весна в Чорнобилі» 

26 квітня 1986 року, Чорнобиль: ядро реактора атомної електростанції починає плавитися. Хмара, навантажена радіонуклідами, пролітає тисячі миль у будь-який бік, забруднюючи природу, міста, і людей, які й не здогадувалися небезпеку і не могли себе захистити. Емманюелю Лепажу було 19 років, коли він, недовірливо, дивився і слухав ці новини по телебаченню. 22 роки потому, у квітні  2008 року Лепаж їде до Чорнобилю, щоб розповісти, як текстом, так й ілюстраціями, про життя вцілілих людей та їх нащадків, які живуть на забрудненій радіацією землі.

Хоча тема Чорнобилю багато висвітлена в репортажних та історичних виданнях, охудожненої   та графічної літератури на цю тему майже не існує. Саме тому цей графічний роман не тільки важливий для українців, а й здатен привернути достатньо уваги через свою якість та унікальність.