Тематичний огляд літератури «Живі, поки пам'ятаємо» від бібліотеки Комунарського району (вул.Ситова,6) до Дня пам'яті захисників України

Пам’ятаємо та шануємо… Герої не вмирають – вони завжди житимуть у нашій пам’яті, книгах та спогадах…

Бібліотекарі разом зі своїми читачами та з усією Україною цей день проведуть під гаслом «Живі, поки пам'ятаємо». Пропонуємо тематичний огляд літератури, де представлені книги, про сучасних героїв України: різних за віком та за фахом;  про тих, хто пішов добровольцем; про тих, кого мобілізували; про тих, хто геройськи загинув у бою. Книги про живих людей, живих українців, які у важку для країни хвилину взяли до рук зброю і не повернулися додому…

Роман Зіненко  «Іловайський щоденник»

«Іловайськ» - книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдатів і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі».

Ця книжка написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця.

Євген Положій «Іловайськ»

16 окремих історій про війну очима простих людей, якими й були більшість солдат в 2014 році. Книга про полон та подорож додому після нього, про поранення та очікування, що тебе знайдуть, про ампутацію кінцівок, про переховування від сепаратистів у морзі, про штурм та про "зелений коридор" і потім нічну втечу спаленими ланами.

АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви

 «Залізо не витримувало, а ми стояли, бо за нами країна, наші близькі. І ніхто аеропорт не здав. Там просто вже не було за що триматися» – кіборг Микола Миньо.

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.

Лойко С. Аеропорт. Головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали

«Всі вони були дивні, як і саме місце - ПЕКЛО. Я запитав одного з бійців, чому він обороняє ці руїни, де не залишилося жодної цілої стіни, невже охороняє повітря? Так, - відповів він мені, - ми охороняємо повітря, наше повітря свободи.»

«Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній.

Читати «Аеропорт» Сергія Лойка нелегко, страшно і боляче. Проте не прочитати його теж не можна. Нам, українцям, не можна не прочитати цю книжку, бо правда і страждання цього твору – це своєрідне очищення і, навіть, відродження національного чуття.

Гуменюк Борис «Блокпост»

У віршах, новелах і публіцистичних одкровеннях цієї книжки — пережита автором правда Майдану і війни. Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова.

За словами самого автора, він свідомо уникав літературщини, акторства, бо тему війни не можна імітувати. Її треба просто фіксувати, каже Борис Гуменюк, десь додаючи певної художньої і жанрової форми, але короткої. Адже стан війни не налаштовує на розлогий формат. Тут треба встигнути розпочати і завершити текст, поки живий…

Максим Музика, Петро Потєхін, Андрій Пальваль. «СавурМогила. Військові щоденники»

Савур-Могила... незвичайне місце. Але ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. Це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

   

«Чорне сонце» Василь Шкляр

«Ми їхали сюди без ваших наказів, панове генерали, ви ще колупалися в носі, тримаючи нюхало за вітром, щоб змикитити, куди воно далі поверне. Ми їхали туди безоглядно, хоч багато хто з нас не мав навіть зброї».

Книга присвячена бійцям «Азову», її головним героєм є реальний боєць

з позивним «Художник». Власне і назва книги відсилає до емблеми батальйону «Азов», на якій є символ чорного сонця.

«Чорне сонце» заслуговує на звання рекордсмена: лише в перші півтора тижня після виходу з друку було продано весь наклад - 10 тисяч екземплярів, а згодом і додатковий наклад у 16 тисяч.

Андрій Сова (Плохіш)  «Звіт за серпень’14»

Автор - доброволець, служив санінструктором в 24-му окремому штурмовому батальйону "Айдар" у 2014-2015 роках. Ця книжка розповідає про події серпня 2014 року в зоні АТО. Російські війська зупинили люди, які не мали жодного відношення до військової справи. Зупинили надзвичайно великою ціною. Тож нехай ця книжка стане пам’яттю тим, хто віддав життя за Україну, її незалежність, хто вистояв проти російської навали!

Криштопа О. Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не)війни / О. Криштопа, О. Каліновська.

Це – спроба розповісти про те, що зазвичай залишається за кадром телевізійних репортажів, нагадати не лише про війну, а й про тих, чиї імена ніколи не прозвучать в ефірі та не з’являться на сторінках газетної хроніки, – живих і загиблих воїнів неоголошеної війни, що не народилися героями, але стали ними… За кожною подією цієї війни - сотні життів її безпосередніх учасників: живих, які особисто розкажуть про себе на цих сторінках, та мертвих, голосом яких стануть їхні рідні й бойові побратими.                                                                 

Поспішайте! Книжки чекають на своїх читачів у Бібліотеці (вул. Ситова,6).