Ювілейний портрет «Жінка з пером» (до 60-річчя від дня народження Оксани Забужко) від бібліотеки по вул. Василя Сергієнка, 11

Оксана Забужко — видатна українська письменниця, філософиня, лауреатка Шевченківської премії (2019), а також численних нагород. Її книги перекладені 20-ма мовами світу. Усі книги Оксани Забужко в тій чи іншій мірі зачіпають важливі соціально-політичні питання країни.

19 вересня Оксані Забужко виповнюється 60 років. З нагоди цієї події бібліотека по вулиці Василя Сергієнка, 11 (Хортицький район) підготувала книжкову закладку, та рекомендує для читання найвидатніші твори письменниці.

У 1996 році вийшла перша серйозна робота автора - «Польові дослідження з українського сексу». Це найвпливовіша українська книга за 15 років незалежності.

Для пострадянської країни такий провокаційний роман став справжнім викликом, на письменницю обрушилась серйозна критика і нерозуміння. По суті, це один з перших бестселерів незалежної України. В основі роману - відносини української поетеси-емігрантки і американського скульптора. Ці сто з чимось сторінок болю спроможна сприйняти тільки людина з дуже низьким больовим порогом, з підвищеною чутливістю і здатністю до емпатії.

Повість «Казка про калинову сопілку» здається чимось незвичайним, яскравим, заворожуючим душу. Це справжнє диво. Своєю чистою, як джерельна вода мовою, розповіддю про селянський побут, фольклорними цитатами, ліричністю дуже нагадує драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Сюжетом повісті О. Забужко «Казка про калинову сопілку» є розповідь про давню українську трагедію роду. Читаючи цю повість, ще раз переконуєшся, що українська література - це справжній скарб.

Серед кращих книг Оксани Забужко варто виділити повісті та оповідання збірки «Сестро, сестро». Натуралістичне оповідання «Сестро, сестро» - з усіма фізіологічними сторонами життя. Паралельно зображуютьcя думки матері, що опинилася у безвихідній ситуації, і маленької дівчини, яка мріє мати сестру на дивне ім’я Іванна. Мати вагітна, тому мрії можуть справдитись, та сім’я знаходиться під наглядом КДБ, невідомо, що буде завтра.

З футурологічної притчі «Книга Буття. Глава четверта» розпочалася нова сторінка у творчій біографії Оксани Забужко. У книзі представлено дві повісті Оксани Забужко: більш відома «Інопланетянка» і майже невідома широкому загалу «Книга Буття. Глава четверта». У «Книзі Буття» Авель визначає здатність творити як лакмус «людяності», а не просто «життя-існування», особливо в епоху повальної комп'ютеризації та обмеженості людини. В «Інопланетянці» мистецтво вже стає самою причиною життя.

Інтелектуальний бестселер про Лесю Українку «Notre Dame d'Ukrain: Українка в конфлікті міфологій» (2007) став голосом забутої лицарської України і попередженням про сьогодення. Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури.

 «Музей покинутих секретів» - роман, який особливо зацікавив зарубіжних критиків і дозволив більше розповісти світові про Україну. Разом з історією журналістки Дарини Гощинської, біля нас проходять три покоління родини її коханого, особисті стосунки, пристрасть, втрачений зв’язок поколінь, народні психотравми і ті їхні наслідки, які ми зараз спокутуємо, але яких ми ще до кінця навіть і не усвідомлюємо. Радянська влада, боротьба УПА, секс і скандали, масова попсовизація суспільного простору і людської душі, це все нашаровується, як листя капусти на сюжетну канву.

Збірка «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» - зібрання найяскравіших зразків малої прози за три десятиліття. Читач знайде тут як визнані шедеври, перекладені багатьма мовами та поставлені на численних європейських сценах («Інопланетянка», «Дівчатка», «Казка про калинову сопілку»), так і маловідомі юнацькі спроби письменниці в різних прозових жанрах.

Навіть, у найважчі моменти життя нашої країни Оксана Забужко ніколи не мовчала, відчуваючи, як говорить сама:«коли розумієш масштаб загрози, мовчання означає солідарність з убивцями». Книга «І знов я влізаю в танк» - це письменницький щоденник 2012-2016 років, упорядкований і згрупований текстами. Оскільки нинішня «гібридна» війна насамперед є війною слів, то письменникові таки доводиться влізати в танк і пильно підрихтовувати всі робочі механізми. Оксана Забужко аналізує творчість найбільш знакових письменників та іхній вплив на стан сучасної літератури, на розвиток громадської думки.

Кожна нова книга Оксани Забужко - важлива подія в сучасному українському літературному процесі. Читачам подобається, що автор не боїться відвертих сцен і справедливих міркувань.

За літературний талант і відвагу письменницю часто порівнюють з Достоєвським, а за літературну майстерність у зображенні характерів персонажів - з Міланом Кундерою. Сьогодні вірші Оксани Забужко активно кладуться на музику, а її романами цікавляться режисери для екранізації.

Ласкаво просимо до бібліотеки Хортицького району, яка розташована за адресою: вул. Василя Сергієнка, 11.