Захоплива розповідь про творчість Бориса Віана від бібліотеки для дорослого населення №12

Бібліотека для дорослого населення №12 (вул. Шевченка, 138, Шевченківський район) підготувала захопливу розповідь про творчість Бориса Віана, культового французького письменника і музиканта.

«Людина завжди під маскою, і що більше масок ти вдягаєш – то більше відкриваєшся», сказав якось Віан – і прожив під таким девізом усе своє недовге життя. Письменник, перекладач, поет; музикант, художник, актор; автомобіліст, інженер, винахідник; бунтар, хуліган і жартівник; взірцевий богемний персонаж і інтелектуал до мозку кісток; друг Сартра і ворог суспільної моралі – всі ці маски доповнювали одна одну, являючи світу суперечливий, але разом із тим максимально цілісний портрет Бориса Віана.

Бори́с Віа́н автор низки модерністських та фантастичних епатажних творів, який, попри це, став після смерті класиком французької літератури. Писав не лише під своїм іменем, але й під 24 псевдонімами, найвідоміший з яких Вернон Саліван.

Бібліотека для дорослого населення №12 пропонує вашій увазі найбільш «екзистенційний», якщо вже використовувати цей епітет по відношенню до творчості Віана, роман «Осінь у Пекіні». Абсурдний модерн вищої проби.

Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія – це пустеля, а як стверджує Борис Віан – у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод.

Це дуже складний роман, і разом з тим – просто надзвичайна книга. Хто ще не знайомий із творчістю Бориса Віана радили б починати його читати із «Шумовиння днів» («Пена дней» в російському перекладі). Адже кілька персонажів звідти трапляються нам згодом і в «Осені в Пекіні».

Творам Віана притаманна особлива вигадливість: автор сам вигадує нові дивакуваті слова і вплітає їх у канву своїх текстів. Виходить це в нього дуже органічно. А якщо зважити на те, що деякі речі у нього в буквальному значенні оживають, то читання цього екстравагантного француза точно не можна назвати нудним. Для читачів з багатою фантазією – просто-таки подарунок долі. Але така фантазійна форма Віанових романів зовсім не означає, що вони позбавлені змісту. Якраз навпаки – завдяки таким унікальним стилістичним прийомам письменник вдало відобразив проблематику свого часу.

У книзі порушуються питання толерантного відношення до расових та релігійних упереджень, недосконалості людської природи і суспільного устрою. Вістрям сюжету стає спроба групи людей побудувати залізницю у піщаній пустелі. До слова, у самій пустелі кожен із них опиняється абсолютно безглуздим, випадковим чином. Мабуть, зайве говорити, наскільки марними можуть виявитися їхні старання втілити свій задум в життя. Однак абсурдність книги власне і передбачає такі варіанти розвитку подій, які можуть видаватися комічними і водночас мати трагічну розв'язку.

В житті і творчості Бориса Віана втілилися всі суперечності його буремної доби. Він став провісником контркультурного бунту 60-х років; ним надихалися студенти Сорбонни, будуючи барикади в травні 1968-го.

Його пісні досі співають, а книги читають.

Ласкаво просимо до бібліотеки для дорослого населення №12, яка розташована за адресою: вул. Шевченка, 138, Шевченківський район.