«Музика природи ніколи не закінчується; її мовчання – це паузи, а не заключна частина» (Мері Вебб).
Сьогодні, викладач дитячої школи мистецтв № 4 Наталія Михайлівна Ципунова підготувала для вас цікаву розповідь про образи птахів в музиці.
Зараз вважається, що на землі знаходиться більше 15 тисяч видів птахів, але багато з них зникає. Без птахів порушиться екобаланс на землі, почнуться незворотні зміни, може зникнути саме життя, тому що птахи- це обов'язкова частина життя нашої планети.
Людину завжди приваблювали птахи. Багато легенд, казок та історій пов’язано саме з птахами. Наприклад, це може бути казка Ганса Крістіана Андерсена про «Диких лебедів», або про «Гидке каченя». А може - це історія з арабських казок «Шехеразади» про «Великого птаха Рух». Щось є таке, що цікавить людину в птахах.
Напевно, одна із причин – це пташиний спів. Він приваблює та заворожує. Кожен вид птахів співає свою пісню, яка звучить в певному ритмі та темпі. Кожна пісня має свій тембр, орнаментику і емоційне забарвлення.
Музиканти не змогли пройти повз цього.
Маленька пташка малюється неширокими інтервалами, легким ритмом з восьмих та шістнадцятих. А імітація пташиного співу присутня в фортепіанній і вокальній партіях.
В дитячому музичному світі багато пташиних замальовок. Наприклад, «Ось іде журавель із журавлятами» або «Повадився журавель на бабину конопель», «Курочка», «Веселі гуси», «Горобці» тощо.
Маленький Горобець постійно сусідить з людьми. Його гучне цвірінькання несе радість, а здатність до виживання - надихає жити. В п’єсі Авреліана Руббаха легкі звуки малюють маленького веселого горобця.
Французьким композиторам - XVIII ст. чудово вдавалася імітація пташиних голосів. Сріблястий, легкий звук клавесина надихнув Франсуа Куперена на створеня «Зозулі».
Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В Україні печивом у вигляді жайворонків закликали весну. Задушевна пісня Михайла Глінки легко ллється плавною мелодією, яка нагадує цей безупинний спів пташки високо в небі. У фортепіанній партії чутні трелі. Це - картинка пейзажу і, одночасно, - передача настрою, пофарбованого легким сумом.
Імітація співу птахів - це один з найдавніших пластів в музиці. Не виключено, що люди почали займатися співом, взявши приклад з перших музикантів природи - пернатих!
У багатьох прийомах гри, в тому числі і на скрипці, відверто відчувається пташине походження. Саме з їх допомогою спів птахів переданий в 1 частині концерту «Весна» з циклу «Пори року» Антоніо Вівальді.
Багато українських пісень пов’язані з соловейком. Його спів вважають серед птахів неперевершеним.
Птахи не тільки гарно співають, але ще приваблюють своєю красою та граціозністю. Так Жар - птиця з балету Ігоря Стравінського – це світло та тепло, це успіх та щастя.
Найгарнішим птахом вважається лебідь. У казці Олександра Пушкіна і опері Миколи Римського-Корсакова про «Царя Салтана» образ Царівни - Лебідь стає символом краси і мудрості.
Поєднання птаха й людини йде з найдавніших часів. Це вічна жага людської душі до чистого, чарівного, невідомого. Таке поєднання є і в прекрасному балеті Петра Чайковського «Лебедине озеро» з чарівною дівчиною - лебедем Одеттою, яка є символом любові самовідданої і чистої. А найвідоміший танець маленьких лебедят, - ним захоплюються у всьому світі.
У французького композитора Шарля Каміля Сен-Санса найкращою картинкою в «Карнавалі тварин» є Лебідь. Хореограф Михайло Фокін у 1907 р. на цю музику поставив відомий балетний номер «Вмираючий лебідь» для танцівниці Анни Павлової.
Птахи... Це слово пробуджує незбориму жагу відчути радість польоту, подивитися на землю з небес.
Лебедина вірність, орлиний зір, мудрість сови, стрімкість сокола, солов'їна мова – ці вислови свідчать про те, як нерозривно пов'язане життя людей і птахів. Птахи - це протилежність часу. Це людська спрага світла, зірок, веселки і чогось чудового та неймовірного.