Захоплююча розповідь про образи птахів в музиці від викладача дитячої школи мистецтв №4

Поділитись

«Музика природи ніколи не закінчується; її мовчання – це паузи, а не заключна частина» (Мері Вебб).

Сьогодні, викладач дитячої школи мистецтв № 4 Наталія Михайлівна Ципунова підготувала для вас цікаву розповідь про образи птахів в музиці.  

Зараз вважається, що на землі знаходиться більше 15 тисяч видів птахів, але багато з них зникає. Без птахів порушиться екобаланс на землі,  почнуться незворотні зміни, може зникнути саме життя, тому що птахи- це обов'язкова частина життя нашої планети.

Людину завжди приваблювали птахи. Багато легенд, казок та історій пов’язано саме з птахами. Наприклад, це може бути казка Ганса Крістіана Андерсена про «Диких лебедів», або про «Гидке каченя». А може -  це історія з арабських казок «Шехеразади» про «Великого птаха Рух». Щось є таке, що цікавить людину в  птахах.

Напевно, одна із причин   – це пташиний спів. Він приваблює та заворожує. Кожен вид птахів співає свою пісню, яка звучить в певному ритмі та темпі. Кожна пісня має свій тембр, орнаментику і емоційне забарвлення.

Музиканти не змогли пройти повз цього.

Маленька пташка малюється неширокими інтервалами, легким ритмом з восьмих та шістнадцятих. А імітація пташиного співу присутня  в фортепіанній і  вокальній партіях.

В дитячому музичному світі багато пташиних замальовок. Наприклад, «Ось іде журавель із журавлятами» або «Повадився журавель на бабину конопель», «Курочка», «Веселі гуси», «Горобці» тощо.

Маленький Горобець постійно сусідить з людьми. Його гучне цвірінькання несе радість, а здатність до виживання - надихає жити. В  п’єсі Авреліана Руббаха легкі звуки малюють маленького веселого горобця.

Французьким композиторам - XVIII ст. чудово вдавалася імітація пташиних голосів. Сріблястий, легкий звук клавесина надихнув Франсуа Куперена на створеня «Зозулі».

Жайворонок вважається чистою, божою пташкою. В Україні печивом у вигляді жайворонків закликали весну. Задушевна пісня Михайла Глінки легко ллється плавною мелодією, яка нагадує цей безупинний спів пташки високо в небі. У фортепіанній партії чутні трелі. Це - картинка  пейзажу і,  одночасно, - передача настрою, пофарбованого легким сумом.

Імітація співу птахів - це один з найдавніших пластів в музиці. Не виключено, що люди почали займатися співом, взявши приклад з перших музикантів природи - пернатих! 

У багатьох прийомах гри, в тому числі і на скрипці, відверто відчувається пташине походження. Саме з їх допомогою спів птахів переданий в 1 частині концерту «Весна» з  циклу «Пори року» Антоніо Вівальді.

Багато українських пісень пов’язані з  соловейком. Його спів вважають серед птахів неперевершеним. 

Птахи не тільки гарно співають, але ще приваблюють своєю красою та граціозністю. Так Жар - птиця з балету Ігоря Стравінського – це світло та тепло, це успіх та  щастя.

Найгарнішим птахом вважається лебідь. У казці Олександра Пушкіна і опері Миколи Римського-Корсакова про «Царя Салтана» образ Царівни - Лебідь стає символом краси і мудрості.

Поєднання птаха й людини йде з найдавніших часів. Це вічна жага людської душі до чистого, чарівного, невідомого.  Таке поєднання є і в    прекрасному  балеті Петра Чайковського «Лебедине озеро» з чарівною  дівчиною - лебедем Одеттою, яка є символом любові самовідданої  і чистої. А найвідоміший танець маленьких лебедят, - ним захоплюються у всьому світі.

У французького композитора Шарля Каміля Сен-Санса найкращою картинкою в «Карнавалі тварин» є Лебідь. Хореограф  Михайло Фокін у 1907 р. на цю музику поставив відомий балетний номер «Вмираючий лебідь» для  танцівниці Анни Павлової. 

Птахи... Це слово пробуджує незбориму жагу відчути радість польоту, подивитися на землю з небес. 

Лебедина вірність, орлиний зір, мудрість сови, стрімкість сокола, солов'їна мова – ці вислови свідчать про те, як нерозривно пов'язане життя людей і птахів. Птахи - це протилежність часу. Це людська спрага світла, зірок, веселки і чогось чудового та неймовірного.

Відгуки 0

Залиште свій відгук