Захоплююча розповідь від дитячої школи мистецтв №4 про паску

Вже зовсім скоро, ми будемо святкувати одне з найголовніших свят - Воскресіння Христове.

На кожному великодньому столі обов’язковою головним атрибутом цього свята є паска.

Паска – не просто булка або здобний кекс, який може спекти кожен. Це, в першу чергу, – символ Воскресіння. Значення паски символізує перехід від Старого до Нового завіту.

Паскою раніше називали як раз обрядовий великодній хліб і це було дійсно щось схоже на великий буханець округлої форми. А те, що ми сьогодні розуміємо під паскою, де додаюдуть родзинки, прянощі - називається «баба».  Сьогодні ми майже не пам’ятаємо цієї назви «баба». Але раніше, коли казали, що я «печу бабу», то це означало пекти паску, яку ми сьогодні їмо, в якій багато жовтків, цукру, масла і прянощів.

А паска – це був випечений великий хліб з символічними орнаментами.

Від хліба паски відрізнялись висотою. Чим вища була паска, тим краще. Здавна випікали паски трьох видів: білу, жовту і чорну. Білі були присвячені тим душам, які вже відійшли в інший світ. У них майже не додавали яєць. А от у жовті, присвячені сонцю, вбивали багато яєць, тому вони й були жовтого кольору. Чорні ж паски були для самих себе. Адже живі люди ходять по чорній землі, тому і паски для себе робили із житнього борошна, аби теж були чорні. Готові паски завжди ставили в східному кутку будинку, що символізувало приношення певної жертви.

Цікаво, що перед тим, як ставили пекти паску, піч повністю чистили. Потім, коли її вже розтоплювали, спершу перевіряли, чи не надто вона розпечена, аби ставити пекти паску. Протягом всього року для пасок завжди залишали найкраще борошно. 

Особливо красивими були паски на Закарпатті. Їх робили схожими на корону. Увесь день майстрині працювали над неперевершеною архітектурою з тіста.

На Чернігівшині та Полтавщині робили сирну паску. Для цього виготовляли спеціальні форми, які гарно вирізьблювали. Потім робили масу з сиру, в яку клали багато яєць, цукор та родзинки. Її клали у форму і затискали. Цей сир цілу ніч вистоювався і закручувався ще сильніше. На свято паска була готова до вживання – її не випікали.

На Гуцульщині існували два окремі поняття "бабка" і "паска". Паска була несолодка і робилася з 5-6 яєць, а бабка була здобна, з 15-30 яєць, і з родзинками.

Після того, як випікали святковий хліб, жінки засували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоби не боліли і могли багато ходити і працювати.

Пекти паску – справа непроста, і не кожній господині вдається з першого разу витягти з печі пахучу, рум’яну та смачну випічку.

Господині пекли паски у четвер, оскільки існує повір`я, що робити це у п`ятницю – гріх і паска не вдасться. Кожна старалася якнайкраще оздобити святковий хліб. У деяких регіонах України його прикрашали так само, як коровай - безконечником, листочками і пташками.

Цей процес означений низкою різноманітних обрядових дій та ритуалів. Найперше – промовляння спеціальних словесних формул, щоби паска виросла доброю, адже раніше було прийнято пекти великі паски, а не такі, як зараз. Ще у 30-х роках люди виносили паски на освячення не у кошиках, а у спеціальних скатертинах, бо у кошик вони не вміщалися. Так от, однією зі словесних формул, яку використовували на Волині, коли саджали паску у піч, була: «Іди, Сатано, з хати, бо буду паску саджати». Також її хрестили, могли казати «Христос Воскрес».

Коли випікали паску, не дозволялося сідати, щоби паска не тріснула, не була деформована, бо вірили, що це віщує негаразди на рік, або, навіть, лихо. У цей час господиня лишалася у хаті сама, нікого не впускала. «Не можна при тісті голосно говорити, а тим паче - марудити, сваритися».

Коли господиня йшла місити паску, то обов'язково розпочинала заміс молитвою. Потім замішене тісто ставила у теплий куток, накривала вишиваним рушником, а зверху ставила свячену вербу, щоб пасочка гарно «виросла».

До речі, вимога до того, щоби  паска була високою, пишною, встановлена на противагу юдейському звичаю. Основним атрибутом єврейського Песаху є маца з прісного тіста. За легендою, вона така, бо юдеї вийшли з Єгипту так швидко, що тісто навіть не встигло вкиснути.

З часом рецепти традиційної паски та кулічів були втраченими. Кожна господиня, яка готує великодній хліб самостійно, намагається вразити смаком і оформленням, додаючи свою "родзинку".

Жителі Західної України до Світлого Воскресіння роблять і забавні ласощі для дітей. Наприклад, в гірському селі Липецька Поляна на Закарпатті для дітей печуть так звані "потяти" - невеликі булочки у вигляді пташок, які символізують прихід весни.

І насамкінець, пам’ятка господиням - аби відчути духовну радість на Великдень, треба поститися і молитися. Паску печемо, як для Ісуса, тому за роботу беремося з молитвою і хорошим настроєм! Нехай у хаті смачно пахне паска!

Слідкуйте за нашими новинами, адже далі - тільки цікавіше!